Ігри

Чотири гри-п’ятихвилинки для старшокласників

Автор тексту: Марта Приріз

У старшій школі школярі стикаються із серйозними переживаннями: перша закоханість, вибір університету, конфлікти з батьками. Як при цьому не втратити віру в себе та зауважити, що однокласники справді здатні підбадьорити? У цьому допоможуть ігри-п’ятихвилинки для старшої школи, які не лише згуртують учнів, а й допоможуть їм проявити винахідливість.

«Так, звичайно, якщо…»

Проведення: запропонуйте школярам стати в коло. Кожен подумки вигадує запитання, на яке найбільш очевидною відповіддю буде «Ні». Наприклад: чи може бути гаряче взимку? Чи можна з’їсти будинок? Перебратися через океан?

Розпочинає гру хтось з учнів, називаючи ім’я когось з кола, кому призначається запитання. Завдання другої особи – дати позитивну відповідь та пояснити, чому це реально. Варіанти: «Чи можна власноруч перенести будинок?» — «Так, звичайно, якщо він невеликий і зроблений із шоколаду!», «Чи можна зробити щось надзвичайне сьогодні всім класом?» — «Так, звісно, якщо ми знайдемо півгодини часу після уроків», «Чи можна стати відомою людиною у 17?» — «Так, якщо розуміти свої сильні сторони та наполегливо і щоденно розвивати навички та здібності».

Не обмежуйте відповіді учнів. Це дозволить їм підійти до завдання креативно та без страху відповісти неправильно. Наголосіть, що правильних відповідей у цій грі немає.

Ефект: гра розвиває вміння швидко та креативно вигадувати нестандартні відповіді замість тих, які здаються очевидними. Це дає учням можливість та простір, щоб поглянути на речі під дещо іншим, ширшим кутом.

Окрім цього, гра виконує інтеграційну та розважальну функцію. Знижує рівень тривоги учнів на уроці та забезпечує зміну діяльності — з навчальної та ігрову. Під час підготовки до іспитів та ЗНО для покращення емоційного стану школярів дуже важливо знайти принаймні кілька хвилин, коли ті відчують себе однією командою, яка може навчатися через гру.

«Спіймай, якщо можеш!»

Проведення: учні стають у коло. Посередині кола стає учень з аркушем А4. Він підіймає руку з аркушем вгору, швидко називає ім`я когось з кола та пускає аркуш, щоб той вільно падав униз. Завдання названої людини — швидко підібрати аркуш, поки той не торкнеться підлоги. Якщо не вдалося це зробити, то ведучим залишається перший учень. Він називає когось іншого з кола. Якщо вдалося спіймати аркуш — людина стає новим ведучим гри.

Варіація гри: кожен наступний ведучий може рвати аркуш навпіл та використовувати в грі вже ці зменшені шматки. Це дещо ускладнює завдання учасникам.

Ефект: гра сприяє концентрації та розвитку координації рухів. А також вчить творчо вирішувати завдання, адже спіймати аркуш можна долонями чи підручними матеріалами, затримати курткою або ногою. Розв`язань безліч, тому кожна дитина може знайти те, що буде комфортним для неї. Хоча завдання гри призначене для індивідуального виконання, гра посилює відчуття команди в кожного з гравців.

«Напиши мені побажання»

Примітка: цю гру найкраще проводити в літніх шкільних таборах або на початку чи в кінці навчального року. Якщо учнів багато, можна зробити поділ на два кола по 10-15 осіб у кожному.

Проведення: учні сідають у коло. Кожен має по аркушу, який підписує своїм іменем та прізвищем. Завдання — передати картку праворуч. Таким чином, учень отримує картку сусіда зліва, на якій пише побажання чи відгук про нього або неї. Гра триває доти, доки до кожного не повернеться його власна картка.

Ефект: гра допомагає швидко згуртувати учнів на початку нового навчального року чи пригадати спільні шкільні моменти перед початком літніх канікул. Така акумуляція, у свою чергу, викликає більш комфортні та позитивні асоціації щодо навчання та класного колективу.

Для найбільш замкнутих підлітків такого типу вправи є додатковою мотивацією до змін та більш активного залучення до життя класу. Це відбувається завдяки написаним відгукам та добрим словам від однокласників.

«Одна цікава річ про тебе»

Проведення: запропонуйте учням поділитися цікавими спостереженнями один про одного. Зауважте, що говоримо ми винятково позитивні твердження.

Учні можуть залишатися за партами або стати в коло — за бажанням. Хтось з учнів розпочинає гру. Він тримає в руках м’ячик або маленький м’який предмет, називає ім’я однокласниці чи однокласника і кидає м’ячик. При цьому каже один факт, комплімент чи спостереження про цю людину. Наприклад: «Люба любить читати фантастику», «Саші вдається математика», «Оксана часто допомагає іншим з англійською мовою».

     Ефект: формування позитивного уявлення про себе в підлітковому віці особливо пов’язане з тим, як нас сприймають саме однолітки. Для учнів старшої школи така порція похвали та позитивних суджень допомагає вибудовувати адекватну самооцінку та самоповагу. Також, завдяки грі підлітки вчаться бути спостережливішими та лаконічно висловлювати свою думку.